Міністерство освіти та науки України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Кафедра педагогіки Яворська Надія Михайлівна Психолого-педагогічні умови соціалізації дітей молодшого шкільного віку (Дипломна робота) Науковий керівник: доц. Петрюк Ірина М. До захисту допускається Протокол засідання кафедри № _____ від ______2001 Чернівці, 2001Зміст Вступ Розділ I Формування особистості школяра як психолоого-педагогічна проблема.......................................................................................................... 1.1. Світоглядно-філософські концепції соціалізації як підгрунтя її педагогічного розуміння.................................................................................. 1.2. Досвід теоретичного осмислення шкільної соціалізації в середньому дитинстві.................................................................................... Розділ II Експериментальна перевірка умов ефективності шкільної соціалізації учнів початкової школи............................................................... Єдність навчання і виховання - важлива умова формування особистості...................................................................................................... Висновки.................................................................................................. Список використаних джерел................................................................. Додатки.................................................................................................... Вступ Поняття “соціалізація” (від лат. socialis – суспільний) дедалі активніше використовується як наукова категорія представниками широкого спектра наук – філософії, соціології, психології, політології, педагогіки та ін. Соціалізація – це прийняття індивідом групових норм, “прийняття особистістю переконань, цінностей і норм вищого чи нижчого статусу, характерних для груп, членства в яких особистість домагається Основними інститутами соціалізації визнають систему освіти й виховання. “Виховання є провідним і визначальним початком соціалізації. Ядро виховання складає процес передавання нагромаджених минулими поколіннями знань і культурних цінностей, тобто освіта”. Особистість – це конкретна, жива людина, яка, як член суспільства, перебуває в певних відношеннях з іншими людьми. Щоб стати особистістю, людина повинна досягти певного рівня психологічного розвитку і бути спроможною сприймати себе, як єдине ціле, відмінне від інших людей. Актуальність проблеми полягає в тому. що педагоги по-різному її розв’язують: одні вважають, що ніякі глибокі зміни в природжену основу особистості внести неможливо, згідно з іншими теоріями природні анатомо-фізіологічні задатки мають значення, а все залежить від впливу навколишнього світу. Багато педагогів вивчали дану проблему, вони вважали, що в процесі життя індивіда відбувається взаємодія його з навколишнім середовищем, яке впливає на нього. Але зовнішні обставини впливають на дитину через внутрішні умови, через ті якості, що в неї сформулювалися раніше. При цьому в організмі, що розвивається виникають суперечності між вимогами, які ставить життя і суспільство до особистості, і тим, чим воно вже володіє. Звідси прагнення людини до дальшого пізнання світу, до збагачення свого досвіду. Об’єкт дослідження – Розвиток особистості в середньому дитинстві. Предмет дослідження – шляхи соціалізації особистості молодшого школяра. Мета дослідження – полягає в тому. щоб дослідити як формується особистість молодшого школяра. Гіпотеза – Шкільна соціалізація учнів початкових класів буде ефективною за умови забезпечення єдності навчання і виховання в стінах школи та в сім’ї. Завдання дослідження: Оглянути основні теорії соціалізації особистості; виділити сучасний стан дослідженості проблем соціалізації в середньому дитинстві; виділити психологічні закономірності особистості в молодшому шкільному віці; охарактеризувати єдніс...